Отелло , Фен Мейн, Реверсі, Переверталки – це назви однієї гри. В Китаї з давніх часів грають в Фен Мейн. 
   В кінці XIX століття в Англії грали в Реверсі.. В 1986 році в США була видана книга Еліса Говарда Каді «Реверсі». 
Згодом в Європі гру забули. Знову з’явилася вона на початку 30-х років XX століття, причому під різними назвами: «Хамелеон», 
«Ланцюгова реакція», «Реверсіно» і т. п. Але з початком війни про гру знову забули. А в 1971 році японець Гора Хоседзава винайшов 
гру і за порадою батька, викладача англійської літератури в токійському університеті, назвав її Отелло.
   В березні 1973 року була заснована японська Асоціація Отелло, а 29 квітня 1973 року токійська фірма «Тігунуда орігінел» 
розпочала продавати комплекти гри. В 1976 році ліцензію у японців придбали Великобританіята США і гра розповсюдилась по планеті.
   22 жовтня 1977 року в Токіо пройшов перший чемпіонат світу з Отелло.
   На запитання, чим приваблює гра, можна відповісти словами Такесі Муракамі: 

   «Отелло – гра з граничною простотою правил і граничною заплутаністю положення на дошці. Для знайомства з нею потрібна хвилина, 
 а щоб осягнути все життя. Вона доступна для юних і літніх, чоловіків та жінок, але настільки таємнича і загадкова, що найвища 
майстерність майже недосяжна.
   Суперник атакує, його фішки заполонили майже все поле, але ось робиться останній 60-й хід – і все змінилось, перемога за вами.
Отелло – це шанс перемогти на волосинці від поразки»

  Перед початком гри на дошку 
ставляться чотири фішки, дві 
чорною стороною догори (d5;e4) 
та дві білою (d4;e5). Фішки, 
які стоять на дошці забороняється 
знімати чи переміщати. Їх можна 
тільки перевертати, за певних умов.
 Щоб зробити хід потрібно взяти
 фішку і поставити на дошку так,
 щоб притиснути по горизонталі,
 вертикалі чи діагоналі до фішки 
свого кольору одну чи більше фішок 
суперника.Всі фішки, затиснуті 
виставленою фішкою перевертаються. 
Забороняється робити хід так,що
 не затискається жодна фішка 
суперника. 
  Починають гру чорні (Діаграма 1).
 Окрім поля с4 можливі ходи: d3,
 e6 та f4. На діаграмах 2-4 
показані приклади ходів. 
Перевертаються тільки білі фішки
 під стрілками. 

    Якщо виникає ситуація, в якій не можна затиснути хоча б одну фішку, то потрібно пропустити хід. Якщо після чергового ходу 
суперника з’явиться можливість походити за правилами, то продовжуємо гру, якщо ні, то знову пропускаємо хід. У випадку, коли 
на дошці ще залишились вільні поля, але жодна сторона не може зробити хід за правилами, гра припиняється. Чиїх фішок більше, 
той і переміг. Вільні поля заставляються фішками переможця. Як правило гра закінчується, коли вся дошка заставлена фішками. 
Перемагає гравець в якого більше фішок. Якщо фішок порівну – нічия. Інколи виникає ситуація, що на дошці залишаються фішки  
тільки одного кольору. 64:0 перемагає той чиї фішки залишились.
    Початківці намагаються кожним ходом перевернуту якомога більшу кількість фішок суперника. Це помилкова стратегія.
Адже перемагає той чиїх фішок буде більше на дошці після закінчення гри. Тому перше до чого потрібно прагнути – це поставити 
свою фішку в куток, а для цього потрібно змусити суперника походити на поле перед кутком (a2, a7, b1, b2, b7, b8, g1, g2, g7,
g8, h2, h7). Найлегше попасти в куток через фішку суперника, яка стоїть на полях: b2, b7, g2, g7. Фішку в кутку неможливо 
затиснути. Надалі приєднуючи фішки до тієї, що стоїть в кутку, потрібно створювати групи, які не перевертаються. Щоб суперник
віддав куток, потрібно обмежити йому вибір ходів. На початку партії потрібно прагнути до якомога меншої кількості фішок на дошці. 
Звичайно при цьому не допустити ситуації коли на дошці залишаться тільки фішки суперника. Варто ставити свої фішки на вертикалі 
d, e та горизонталі 4,5. Фішки на стороні потрібно виставляти симетрично без пропусків. Не симетрично зайняті сторони – сигнал 
пошуків комбінації по захопленню кутка.
   Проте Отелло – гра протиріч і парадоксів, і часто кутки жертвують для того щоб захопити сторону. В кінці гри потрібно рахувати
і вибирати варіант, який дає найбільшу кількість фішок. Потрібно ходити в зону, де залишилась непарна кількість вільних полів. 
В такому випадку зберігається можливість зробити в цій зоні останній хід, що завжди вигідно.